ІНФОРМУЄ ГУ ДФС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ

Що необхідно знати фізичним особам про проведення готівкових розрахунків
Постановою НБУ від 24.05.2018 № 54 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" внесено зміни до «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.
Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

- із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами - у розмірі до 50 тис. грн. уключно.
Платежі на суму, що перевищує 50 тис. грн., проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;
- між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 тис. грн. уключно.
Платежі на суму, яка перевищує 50 тис. грн., здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
Тобто обмеження готівкових розрахунків за участі фізичних осіб розповсюджується на фізичних осіб, які сплачують грошові кошти на користь суб’єктів господарювання і на фізичних осіб, які отримують кошти.
Ці правила діють і для розрахунків готівкою між фізичними особами за договорами купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню.
Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів:
- тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн.).
Така дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн.).
Відповідальність для фізичних осіб за перевищення граничних сум розрахунків готівкою чинним законодавством не передбачено.
Зазначена норма передбачена п. 7 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.
Плануєте щорічну відпустку? Дізнайтесь як сплачувати єдиний податок та ЄСВ в цей період
Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.
З метою уникнення порушення термінів сплати авансових платежів доцільно подавати до фіскального органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки.
Платників єдиного податку третьої групи та першої і другої груп, які використовують найманих працівників на період відпустки не звільнено від сплати єдиного податку.
ЄСВ за себе платник єдиного податку (якщо він - не пенсіонер або не інвалід) сплачує за всі місяці, у яких він застосовував спрощену систему оподаткування, у тому числі і за місяць відпочинку.
Тобто, на період щорічної відпустки підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати ЄСВ, а також податків (крім єдиного) і зборів, платником яких він є.
Зазначена норма передбачена п. 295.5 ст. 295, п.п. 298.3.2 ст. 298 Податкового кодексу України.
Нове у веденні касових операцій.
Який порядок оприбуткування готівки
Постановою НБУ від 24.05.2018 № 54 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" внесено зміни до «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.
Зокрема, внесено зміни до порядку оприбуткування готівки.
Готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.
Оприбуткування готівки – це проведення суб'єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі / книзі обліку доходів і витрат / книзі обліку доходів / фіскальному звітному чеку / розрахунковій квитанції.
Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО / занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Суб'єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для:
- підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;
-  здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії;
- обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.
Установа/підприємство зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку).
Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства.
Підприємства та фізичні особи – підприємці, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО з використанням відповідних книг обліку і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів), оприбутковують готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у КОРО або розрахунковій книжці.
Суми готівки, що оприбутковуються, повинні відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Зазначена норма передбачена п.п 18 п. 3 розд. I; п. 11-13 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017  № 148.

Фізична особа продає нерухоме майно. Хто нараховує і сплачує податок на доходи фізичних осіб і подає податкову звітність?
Якщо стороною договору купівлі – продажу об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу.
Особи, які  мають статус податкових агентів, зобов'язані:
- своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;
- подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку а також суми утриманого з них податку (за формою № 1 ДФ), до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку.
Отже, якщо стороною договору купівлі-продажу нерухомого майна є суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), то такий суб’єкт повинен виконати всі функції податкового агента, а саме, нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходу фізичних осіб і військовий збір та надавати податковий розрахунок за формою №1- ДФ.
Відображення нотаріусами інформації про проведені операції з продажу об’єктів нерухомості проводиться у випадку, коли сторонами відповідного договору є фізичні особи.
Зазначений порядок визначений п. 172.4, п. 172.7 ст. 172; п. 176.2 ст. 176  Податкового кодексу.
За яких умов фізичні особи - власники легкових автомобілів сплачують транспортний податок?
Платниками транспортного податку є, зокрема, фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
У 2018 році, під оподаткування транспортним податком потрапляють легкові автомобілі з роком випуску не більше як 5 років включно (2013 рік) і середньоринкова вартість яких становить понад 1,396 млн грн.
Така вартість визначається Міністерством економічного розвитку та торгівлі станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Міністерством економічного розвитку та торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.
Обчислення суми транспортного податку з об’єкта оподаткування фізичних осіб здійснюється фіскальним органом за місцем реєстрації платника податку.
Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку фіскальним органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Платник транспортного податку – власник  легкового автомобіля має 60 календарних днів, починаючи з моменту отримання відповідного повідомлення-рішення, щоб сплатити податок.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Фіскальний орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Зазначена норма передбачена ст. 267 Податкового кодексу України.
Коли для реєстрації податкової накладної в ЄРПН таблиця платника податку враховується автоматично?
Для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платник ПДВ має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3 до "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
Таблиця даних платника податку подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС.
Зверніть увагу, що таблиця в обов’язковому порядку подається із поясненням, в якому зазначається види діяльності, а також продукція, яку використовують та виготовляють при здійсненні такої діяльності, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку, яка розглядається комісіями регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після дня її отримання.
Також доцільно надати копії документів, що підтверджують діяльність платника ПДВ.
При цьому, таблиця враховується ДФС в автоматичному режимі, якщо вона подається:
- платниками ПДВ – сільськогосподарськими товаровиробниками, внесеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України",
- та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31.12.16 застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Податкового кодексу (в редакції, що діяла на 31.12.16).
В зазначених платників повинні перебувати у власності та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить понад 200 га включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року).
Також вказані платники повинні мати коди згідно з УКТЗЕД постачання (виготовлення) таких груп товарів: живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12).
Наступна категорія платників, у яких таблиця враховується автоматично, - це платники ПДВ, у яких значення показників D і P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 Порядку №117, мають такі розміри: D > 0,02, P < P м х 1,4 та обсяг постачання товарів/послуг у податкових накладних та/або розрахунках коригування, складених за останні 12 календарних місяців в Реєстрі, зазначених в таблиці даних платника податку, становить більше 25% загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.
Тобто, це платники ПДВ, які одночасно відповідають трьом критеріям: - мають податкове навантаження понад 2%; - податкові зобов’язання з ПДВ поточного місяця не перевищують на 40% максимальне податкове зобов’язання з ПДВ за останні 12 календарних місяців; - обсяг постачання зазначених у таблиці товарів (послуг) із зареєстрованих ПН/ РК, складених за останні 12 календарних місяців, становить понад 25% загального обсягу постачання за останні 12 календарних місяців.
Зверніть увагу, якщо таблиця даних платника податку врахована ДФС з 1 липня 2017 р., то в подальшому реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі з операцій, зазначених у таблиці даних платника податку, не підлягає зупиненню.
Тобто, для платників, які вже подавали таблицю даних платника податку і яку ДФС було враховано з 01.07.2017 р., в подальшому реєстрація податкових накладних/ розрахунків коригування з операцій, зазначених у цій таблиці, не підлягає зупиненню.
Зазначений порядок передбачений "Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 № 117.
Штрафи за порушення правил застосування РРО
Якщо при проведенні фіскальною службою перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлено:
-  проведення розрахункових операцій з використанням РРО або розрахункових книжок (РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
- непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи;
- невідповідність у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року, а в разі використання юридичною особою РК - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
- нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, то, якщо протягом календарного року порушення вчинене вперше, -  застосовується штраф у розмірі 1 гривня.
За кожне наступне вчинене порушення застосовується штраф у розмірі 100 % вартості проданих з зазначеними порушеннями, товарів (послуг).
Зазначена норма передбачена п. 17 Закону України від 06.07.1999  № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Платник податку на прибуток отримав поворотну фінансову допомогу. Які податкові наслідки?
Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Для платників податку на прибуток, які враховують різниці, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці.
При цьому, Податковим кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці на суми поворотної фінансової допомоги, наданої/отриманої платником податку на прибуток.
Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.
Тобто, отримання поворотної фінансової допомоги не відображається у складі доходів і витрат, отже не впливає на фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку, і, як наслідок, не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.
Якщо поворотна фінансова допомога прощена надавачем, то оскільки вона отримувачем не підлягає поверненню, то включається до його доходів звітного періоду. 
Отже дохід, визначений у бухгалтерському обліку, отриманий в результаті прощення поворотної фінансової допомоги, збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.257 ст. 14; п.п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу; п. 5 П (С) БО 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом МФУ від 31.01.2000 №20.
Зупинено реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Алгоритм дій.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЕРПН фіскальний орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН / РК / зазначаються:
- номер та дата складання  ПН / РК;
- порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у ПН /РК, реєстрація яких зупинена;
- критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію ПН / РК в ЄРПН, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
- пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН / РК в ЄРПН.
Якщо отримана квитанція про зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН, платник ПДВ має право надати пояснення та копії документів, необхідних для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про їх реєстрацію в Реєстрі.
Зазначені документи, подаються протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Зверніть увагу, що письмові пояснення та копії документів подаються до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС.
Можна подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо вони складені на одного отримувача - платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в них відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Для платників ПДВ, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у ЄРПН, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації приймається Комісією регіонального рівня.
Рішення приймається протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів і реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку.
Для платників ПДВ, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, відповідне рішення приймається Комісією регіонального рівня та надсилається до комісії ДФС.
Рішення приймається протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів.
До надсилання до комісії центрального рівня, рішення попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.
Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Зазначений порядок передбачений «Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 № 117.
Реєстрація податкової накладної зупинена до 01.12.2017 року. Який порядок її реєстрації в ЄРПН з 2018 року?
Платники ПДВ, у яких до 01 грудня 2017 року зупинено реєстрацію ПН/РК, та які станом на 01.12.2017 не подали пояснень і копій документів до таких ПН/РК, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій ПН/РК, подати пояснення і копії документів на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК або відмову в такій реєстрації.
Тобто, до ПН/РК, стосовно яких станом на 01.12.2017 не подано документів на розблокування (такі ПН/РК не потрапили під автоматичне розблокування за п. 57 1 підр. 2 розд. ХХ Податкового кодексу) платники ПДВ можуть подати на розгляд комісії документи протягом 365 календарних днів із дати виникнення податкових зобов'язань, зафіксованих у цих ПН/РК.
Зазначений порядок передбачений п. 2 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 № 117.
ГУ ДФС у Запорізькій області

Теґи: